Про владу і примат папи
Трактат укладений богословами,
зібраними у Шмалькальді у році 1537
Переклад українською мовою Ірини Ткач
Богословський редактор Вячеслав Горпинчук
- Римський первосвященик стверджує [перш за все], ніби за божественним правом він поставлений над усіма єпископами і пастирями [в усьому християнстві].
- По-друге, він додає також, ніби за божественним правом має обидва мечі, тобто владу дарувати і передавати царства [садити на трон і усувати царів, улаштовувати світські володіння тощо].
- По-третє, він каже, ніби вірувати в це необхідно для спасіння. І через ці причини римський єпископ називає себе намісником Христа на землі [і вихваляється цим].
- Ці три статті ми вважаємо хибними, безбожними, тиранічними і [дуже] згубними для Церкви.
- Отже, для того щоб можна було [краще] зрозуміти свідчення [роздуми і думки], слід перш за все визначитищо розуміється під словами: «Бути над усіма за божественним правом» [що це означає, коли він вихваляється своїм верховенством]. Бо вони мають на увазі, що римський первосвященик є вселенським чи, як вони кажуть, вселенським єпископом [що Папа є головним єпископом усієї Християнської Церкви], тобто є тим, від кого всі єпископи і пастирі усього світу повинні шукати рукопокладання і впровадження, який [лише один] мусить мати право вибору, впровадження, зміщення усіх єпископів [пастирів].
- Окрім цього, він самовпевнено претендує на владу створювати [усілякі] закони про служби, про зміну Таїнств, [а також] тих, що належать до вчення, і він хоче, щоб його статті, його декрети, його закони [статути і булли] вважалися рівними божественним законам [чи іншим статтям християнського Символу віри і Святих Писань], тобто він стверджує, що папськими законами серця [душі, сумління] людей настільки звязані, що ті, хто нехтує ними, навіть без публічної провини, чинять смертний гріх [що цими папськими законами неможливо нехтувати без гріха. Бо він прагне заснувати цю владу на божественному праві і Святих Писаннях. Більше того, він бажає, щоб його владі надавали перевагу над Святим Писанням і заповідями Божими]. І те, що він додаєще жахливіше, а самещо віра в усе це належить до необхідності спасіння.