Книга Злагоди

Передмова до українського видання доктора богослов'я Роберта Л. Рана

Передмова Єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука

CONCORDIA
ЗЛАГОДА

САКСОНСЬКІ ВІЗИТАЦІЙНІ СТАТТІ

[Підготовлені 1592 р. комісією богословів, що складалася з
докторів Мартіна Мірія, Ґеорґа Мілія, Еґідія Гуннія,
Бурхарда Гепарда та Єгошуї Лонерія і Вольфґанґа Мамфразія.
Керівником групи був Гунній. Завданням групи було
захистити церкви у Саксонії від вторгнень крипто-кальвінізму.
Ця праця була видана 1593 року.]

Переклад українською мовою Вячеслава Горпинчука
Богословський редактор Юрій Фізер

Статті візитації

Видані в електораті та провінціях Верхньої Саксонії 1592 року. Представлено радникам консисторій, суперінтендантам, служителям церков і шкіл, як також адміністраторам церковного майна і покровителям та жертводавцям, їх треба підписати та дотримуватися.

СТАТТЯ І.

Про Святу Вечерю

Правдива та чиста доктрина наших церков про Святу Вечерю:

I. Що слова Христа: «Прийміть, споживайте, це – тіло Моє; пийте, цекров Моя»,треба розуміти просто та відповідно до букви, точно так, як вони звучать.

II. Що в Таїнстві є дві речі, які даються [пропонуються] і приймаються одне з одним: одна земна, тобто хліб і вино, а одна небесна, тобто тіло і кров Христові.

III. Що це [союз, пропонування і приймання] відбувається тут, на землі, а не вгорі, на небесах.

IV. Що це [те, що пропонується і приймається] є правдивим тілом Христовим, яке висіло на хресті, і правдива природна кров, яка текла з Його боку.

V. Що тіло і кров Христові приймаються не лише духовно вірою, що також може відбуватися без Вечері, але також вустами з хлібом і вином тут, але неосяжним та надприродним чином, як обітниця та запевнення про воскресіння наших тіл із мертвих.

VI. Те, що причастя вустами тіла та крові Христових відбувається не лише гідними, але й негідними, які приходять до нього без покаяння і правдивої віри. Але все-таки з різним результатом гідними – на спасіння, негідними – на суд.

СТАТТЯ ІІ.

Про Особу Христову

Правдива та чиста доктрина наших церков про цю статтю «Про Особу Христову»:

I. У Христі є дві відмінні природи, божественна та людська. Вони залишаються у вічності незмішаними і невіддільними.

II. Ці дві природи є особово так поєднаними одна з одною, що є лише один Христос і одна Особа.

III. Через цей особовий союз правильно сказано і є також насправді та на ділі так, що Бог є людина, і людина – Бог, що Марія породила Сина Божого і Бог викупив нас Своєю власною кровю.

IV. Через цей особовий союз і повищення, що послідувало за ним, та відповідно до Своєї плоті, Христос був поміщений по Божій правиці і одержав усю владу на небі та на землі і став причасником усієї божественної величі, честі, влади та слави.

СТАТТЯ ІІІ.

Про Святе Хрищення

Чиста та правдива доктрина наших церков про цю статтю «Про Хрищення»:

I. Що є лише одне Хрищення і одне відпущення – не те, яке видаляє бруд тіла, але те, яке обмиває нас від гріхів.

II. Через Хрищення, як купіль відродження і відновлення Святого Духа, Бог спасає нас і чинить у нас таку праведність і очищення від гріхів, що той, хто залишається у цьому заповіті та впевненості до кінця, не є втраченим, але має вічне життя.

III. Всі, хто є охрищеними у Христа Ісуса, є охрищеними у Його смерть, і через Хрищення є похованими з Ним у Його смерть і зодягнутими у Христа.

IV. Хрищення є купіллю відродження, тому що в ньому ми народжуємося знову і є благодатно запечатаними Духом усиновлення.

V. Бо допоки людина не родиться від води та Духа, вона не може увійти в Царство Боже. Але все-таки тут не мається на увазі обовязкова необхідність.

VI. Те, що родиться з плоті є плоть, і за природою ми всі є дітьми Божого гніву, бо ми всі є зачатими від грішного насіння та є зачатими в гріхах.

СТАТТЯ IV.

Про передпризначення і вічний Промисел Божий

Чиста та правдива доктрина наших церков про цю статтю:

I. Що Христос помер за всіх людей і як Агнець Божий поніс гріхи цілого світу.

II. Що Бог нікого не створив для засудження, але бажає, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання правди. Він заповідає, щоб усі чули Сина Його Христа в Євангелії та обіцяє ним силу і діяння в нас Святого Духа для навернення і спасіння.

III. Що багато людей є засудженими своєю особистою провиною дехто тим, що не бажають чути Євангеліє Христове; інші ті, які відпали від благодаті, або помилкою проти основи, або гріхами проти сумління.

IV. Що всі грішники, які каються, приймаються в благодать, і ніхто не є виключеним, навіть якщо його гріхи були би червоними як кров, оскільки Боже милосердя є набагато більшим від гріхів усього світу, і Бог виявляє милосердя до всіх своїх діл.

ФАЛЬШИВІ ТА ПОМИЛКОВІ ДОКТРИНИ КАЛЬВІНІСТІВ

Про Святу Вечерю

I.Те, що вищезгадані слова Христа треба розуміти образним чином, а не так, як вони звучать.

II. Що у Вечері є лише порожні ознаки, але тіло Христове є так далеко від хліба, як найвищі небеса є далеко від землі.

III. Що Христос є присутнім там лише Своєю владою і діянням, а не з Його тілом – так само як сонце є присутнім і дієвим тут, на землі, своєю яскравістю і діянням, водночас воно є високо на небі.

IV. Що це тіло є прообразом, яке лише позначається і зображається [хлібом і вином].

V. Що вона приймається не вустами, а самою вірою, яка підноситься до небес.

VI. Що її приймають лише гідні, але негідні, які не мають такої віри, що може здійматися понад небеса, не приймають нічого, окрім хліба та вина.

ФАЛЬШИВІ ТА ПОМИЛКОВІ ДОКТРИНИ КАЛЬВІНІСТІВ

Про Особу Христову; ці доктрини особливо суперечать третій і четвертій статтям чистої доктрини.

Найперше, що вислів: «Бог є людина, а людина є Бог», є образним.

I. Що людська природа має спільноту з божественною не насправді та не правдиво, а лише в назві та на словах.

II. Що для Бога неможливо, з усією Його всемогутністю, вчинити, щоб тіло Христове було одночасно більше ніж в одному місці.

III. Що Своїм повищенням Христос, відповідно до Його людської природи, одержав лише створені дари та обмежену владу, і не знає всього і всього не може.

IV. Що Христос у Своїй людській природі править, не будучи присутнім, так само, як король Іспанії править новими островами.

V. Що проклятим ідолопоклонством є те, коли впевненість і віра серця поміщаються у Христа не тільки відповідно до Його божественної, але також відповідно до Його людської природи, і честь поклоніння має спрямовуватися до обох природ.

ФАЛЬШИВІ ТА ПОМИЛКОВІ ДОКТРИНИ КАЛЬВІНІСТІВ

Про Святе Хрищення

I. Що Хрищення є зовнішньою купіллю води, якою внутрішнє обмивання від гріхів лише позначається.

II. Що Хрищення ані чинить, ані передає відродження, віри, благодаті Божої та спасіння, а лише їх позначає і запечатує.

III. Що не всі ті, хто охрищуються водою, а лише вибрані, одержують з ним благодать Христову або дар віри.

IV. Що відродження відбувається не у Хрищенні та не з Хрищенням, а лише потім – у дорослому віці; а в декого [в багатьох] не відбувається аж до старості.

V. Що спасіння залежить не від Хрищення, і, відповідно, Хрищення у випадку необхідності не повинне дозволятися у Церкві, але якщо служінням Церкви не можна користуватися [через брак звичайного служіння Церкви], то дитині треба дозволити померти без Хрищення.

VI. Що діти християн є святими перед Хрищенням і з утроби своїх матерів, та що навіть в утробах своїх матерів вони є в заповіті вічного життя; а інакше Святе Хрищення їм не можна було би здійснювати.

ФАЛЬШИВІ ТА ПОМИЛКОВІ ДОКТРИНИ КАЛЬВІНІСТІВ

Про передпризначення та Промисел Божий

I. Що Христос помер не за всіх людей, а лише за вибраних.

II. Що Бог створив більшу частину людей для вічного засудження та не бажає, щоб вони були навернені та спасенні.

III. Що вибрані та відроджені люди не можуть втратити віру і Святого Духа, та бути засудженими, навіть якщо вони чинять великі гріхи та різного роду злочини.

IV. Що ті, які не є вибраними мусять бути засудженими і не можуть здобути спасіння, навіть хоча вони будуть охрище- ними тисячу разів та щоденно ходитимуть до Господньої Вечері, і також житимуть у якомога святіший та бездоганніший спосіб.

<-назад


Сайт создан в системе uCoz