Книга Злагоди

Передмова до українського видання доктора богослов'я Роберта Л. Рана

Передмова Єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука

CONCORDIA
ЗЛАГОДА

Про владу і примат папи

І. Про Першу статтю

C. Аргументи противників

  1. Вони ж цитують проти нас деякі Біблійні фрагменти, а саме, Матвія (16:17-19): «Блаженний ти, Симоне, сину Йонин... І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою» А також: «І ключі тобі дам» А також Івана (21:15): «Паси ягнята Мої!» і деякі інші. Але оскільки вся суперечка детально і всебічно розглянута в різноманітних книжках наших богословів, і всього тут не перелічити, то ми посилаємося на ці праці і бажаємо, щоб тут вважалося, що ми повторили все це. І все-таки ми дамо стислу відповідь про тлумачення [процитованих фрагментів].
  2. У всіх цих фрагментах Петро виступає представником усього зібрання Апостолів [і промовляє не лише від свого імені, але за всіх Апостолів], що зрозуміло з самого Біблійного тексту. Бо Христос питає не лише одного Петра: « А ви за кого Мене маєте?» І те, що тут було сказане [одному Петру] в однині: «І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти звяжеш»і так далі, в усіх інших місцях сказане у множині [і стосується усіх]. Матвія (18:18): «Поправді кажу вам: Що тільки звяжете на землі» І в Івана (20:23): «Кому гріхи простите, простяться їм» Ці слова свідчать, що Ключі рівноцінно даються усім Апостолам, і що усі Апостоли рівнозначно послані [проповідувати].
  3. На додаток до цього потрібно визнати, що Ключі належать не окремій особистості, не якійсь конкретній людині, але Церкві, про що свідчать численні і тверді аргументи. Бо Христос, кажучи про Ключі в Матвія (18:19), додає: « що коли б двоє [чи троє] з вас на землі погодились про всяку річ» і так далі. Тобто Він дарує Ключі головним чином і безпосередньо Церкві, точнісінько так само, як, з цієї ж причини, головним чином Церква має право покликання [на служіння]. [Бо як обітниця Євангелія належить головним чином і безпосередньо усій Церкві, так і Ключі належать безпосередньо усій Церкві, тому що Ключіце не що інше, як служіння, через котре дана обітниця сполучається [передається] кожному, хто цього прагне, так само як дійсне і очевидне те, що Церква має владу рукопокладати служителів Церкви. І цими словами: « Що тільки звяжете на землі» Христос показує кому він дав Ключі, а самеЦеркві: «Бо де двоє чи троє в Імя Моє зібрані»подібним чином Христос надає верховні повноваження і право остаточного рішення Церкві, кажучи: «А коли не послухає їх, скажи Церкві»]. Таким чином, з цих фрагментів неминуче випливає, що Петро був представником усього зібрання Апостолів, і з цієї причини вони [ці фрагменти] не надають Петрові ніякого виняткового права, вищості чи панування [котрими він володів би чи мусив би володіти перед іншими Апостолами].
  4. Що стосується твердження: «І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою»звичайно ж, Церква була заснована не на владі людини, але на служінні віросповідання, котре промовив Петро і в котрому він проголошує, що Ісус є Христос, Син Божий. Відповідно, Він звертається до нього [до Петра] як до служителя: « і на скелі оцій»тобто на цьому служінні [тому Він звертається до нього, як до людини, що чинить служіння, в котрому це сповідання і вчення мусить діяти, і каже: « і на скелі оцій»тобто на цій проповіді і на цьому служінні].
  5. Більше того, служіння Нового Заповіту не обмежене якимись місцями чи особистостями, подібно до левитського служіння, але розповсюджується усім світом і присутнє там, де Бог дає Свої Дари і ставить Апостолів, пророків, пастирів, учителів. І це служіння дієве не за рахунок влади якоїсь людини, але завдяки Слову, даному Христом. [Так само, як особистість учителя нічого не додає до Слова і служіння. Без різниці, хто проповідує і навчає Йому, якщо є серця, котрі приймають Його і приєднуються до Нього, для них це чиниться, коли вони чують і вірують].
  6. І тому більшість святих отцівтаких, як Оріген, Кіпріан, Августин, Іларій і Бідвідносять слова: « і на скелі оцій» не до особистості Петра.
  7. Золотоустий каже так: « і на скелі оцій»не на Петрі. Бо він основує свою Церкву не на людині. А на вірі Петра. Але в чому ж полягала його віра? «Ти Христос, Син Бога Живого!»
  8. І Іларій каже: «Петрові Отець Небесний відкрив те, що він мусив був сказати: «Ти Христос, Син Бога Живого!» Таким чином, Церква основана на цій скелі віросповідання. Ця віра є основою Церкви».
  9. І відносно того, що сказано в Івана (21:15) і далі: « Паси ягнята Мої!»і далі: « чи ти любиш мене більше цих?» з цього зовсім не випливає, що Петрові була дана якась особлива вищість. Він зобовязує його «пасти», тобто навчати Слову [Євангелію], чи керувати Церквою через Слова [Євангелія], і цим правом Петро користується спільно з іншими Апостолами.  

<-назад вперед->


Сайт создан в системе uCoz