Каталог свідчень
VII.
І те, що це передавання божественної величі відбувається також у славі, без змішування, знищення або заперечення людської природи.
МТ. 16:27: «Прийде Син Людський у славі Свого Отця».
ДІЇ 1:11: «Прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!»
АФАНАСІЙ, Ділог 5 «Про Трійцю»: «І відповідно до Його доброго задоволення Він учинив людськість досконалою понад її природою, та не зашкодив їй стати розумною істотою».
ТЕОФІЛАКТ із Золотоустого про Мт. 28 (стор. 184): «Я, перед тим будучи проклятою природою, будучи Богом відповідно до незмішаного союзу із Сином Божим, одержала владу над усім».
КИРИЛО (кн. 4, гл. 24, т. 4, стор. 377; 3, стор. 783): «Він показав, що все Його тіло є повним оживлюючої чесноти Духа не через те, що воно втратило природу плоті і перемінилося на дух, але будучи об'єднаною з Духом, воно успадкувало всю владу оживлювати».
Той самий «Про втілення» (гл. 8): «У вуглині, для ілюстрації, ми можемо бачити Бога Слово, обєднане правдиво з людськістю, і що воно перетворило набуту природу у Свою славу та дієвість. Як вогонь тримається дерева, так і Бог був обєднаний із людськістю у такий спосіб, про який судити не можна, даруючи їй також дію Його природи».
ТЕОДОРИТ, Діалог 2 (т. 4, стор. 82, 112): «І, відповідно, тіло Господнє воскресло нетлінним та безпристрасним, безсмертним і прославленим божественною славою, і йому поклоняються небесні влади. І все-таки це тіло, з колишніми обмеженнями».
Той самий в Діалогові 3, схвалює це речення Аполлінарія: «Якщо змішування вогню із залізом, яке виявляє, що залізо є вогонь, то воно так само чинить ті речі, які належать залізу, не змінює природи заліза, то так само і союз Бога з тілом не змінює тіла, хоча і прикрашає тіло божественними діями».
ДАМАСКІН (кн. 3, гл. 17): «Плоть Господня була збагаченою божественними діяннями через її повний особовий союз зі Словом, жодним чином не відчувши втрати щодо того, що за природою є її особистим».
Той самий (кн. 2, гл. 22): «Бо хоча вона [душа Господа] була від природи такою, що не відала про майбутнє, все одно, будучи особово поєднаною зі Словом, вона мала знання всього не благодаттю, але особовим союзом».
Незабаром потому: «І оскільки в нашому Господі Ісусі Христі, природи є відмінними, природні волі, тобто влади воль, є також відмінними».