Шмалькальдські статті
Третя частина
IІ: Про закон
- Тут ми дотримуємося того, що Закон був даний Богом перш за все для того, щоб стримувати гріх погрозами та страхом покарання, а також обітницею, пропозицією благодаті і користі. Але все це зазнало невдачі через злобу, яку гріх породив у людині.
- Бо таким чином частина людей [деякі люди] стали тільки гірші, а саме: ті, хто вороже налаштований до Закону [ненавидять Закон], тому що він забороняє те, що їм подобається чинити, і наказує робити те, що їм зовсім не хочеться виконувати. Тому скрізь, де вони можуть уникнути покарання [якщо вони не утримуються покаранням], вони чинять [чинили б] ще більше проти Закону, ніж раніше. Тож вони є грубі та злі [розгнуздані та безпечні] люди, які творять зло всякий раз, коли [бачать, що] у них є така нагода.
- Решта стають сліпими і зухвалими [уражені сліпотою та зухвалістю], і [нахабно] уявляють собі, нібито вони виконують і можуть виконати Закон власними силами, як було сказано раніше про богословів-схоластів. Звідси походять лицеміри і [самоправедні або] неправдиві святі.
- Але головне служіння або сила Закону полягає в тому, що він розкриває прабатьківський гріх з усіма його плодами і показує людиніяк низько впала її природа, і стала [фундаментально і] цілковито зіпсованою. Оскільки Закон повинен говорити людині про те, що вона не має ні Бога, ні шани [прагнення] до Бога, і що вона служить іншим богамте, що перед Законом і без Закону вона не повірила б. Таким чином, вона лякається, впокорюється, занепадає духом, занурюється у відчай та, розхвилювавшись, бажає помочі, але не бачить порятунку. Вона стає ворогом Божим [стає розлюченою на Бога], починає нарікати тощо.
- Ось про що говорить Павло в Рим. 4:15: «Бо Закон чинить гнів»,а також в Рим. 5:20: «Гріх збільшився Законом [Закон же прийшов, щоб збільшився переступ»].