Шмалькальдські статті
Друга частина
Стаття ІІІ: Про жіночі та чоловічі монастирі
- Що жіночі та чоловічі монастирі [колегії каноніків та спільні
помешкання], які раніше засновувалися з добрими намірами
[наших праотців], щоб виховувати освічених людей і пристойних [та скромних] жінок, повинні бути повернені до такого
використання, щоби можна було мати пастирів, проповідників
та інших служителів для церков, і подібних інших необхідних
осіб [придатних] для [політичного управління] світського
уряду [чи держави] у містах та країнах і дів, добре навчених
до материнства, домашнього господарства тощо.
- Якщо вони не служитимуть цій меті, то краще їх покинути чи
зруйнувати, радше ніж [дати їм тривати] з їхніми богозневажницькими служіннями, що вигадані людьми, які вважаються чимось кращим від звичайного християнського
життя, і обовязків, і покликань, які заповідані Богом. Бо все
це також суперечить першій і головній статті про викуплення,
здійснене через Ісуса Христа. Додайте до цього те, що (як усі
інші людські вигадки) ці також не були заповіданими; вони
непотрібні і не мають ніякої користі, а окрім того, вони дають
нагоду для небезпечної і марної праці [небезпечних надокучань та безплідних богослужінь], такого служіння, яке
пророки називають Авен, тобто тяжким трудом.
<-назад вперед->
Сайт создан в системе
uCoz