Формула Злагоди
ЧАСТИНА 1
КОНСПЕКТ
РОЗДІЛ ІІІ
Про праведність віри перед Богом
АНТИТЕЗА АБО ЗАПЕРЕЧНЕ
- Тому ми відкидаємо і заперечуємо усі наступні помилки:
- 1. Що Христос є нашою праведністю лише відповідно до Його божественної природи.23
- 2. Що Христос є нашою праведністю лише відповідно до Його людської природи.24
- 3. Що у висловах пророків і Апостолів, коли говориться про праведність віри, слова «виправдовувати» і «бути виправданим» не означають проголошувати або бути проголошеним вільним від гріхів і здобути прощення гріхів, але насправді бути вчиненим праведним перед Богом через любов, влиту Святим Духом, чесноти і діла, що йдуть за ними.25
- 4. Що віра дивиться не лише на послух Христів, але на Його божественну природу, яка перебуває в нас і діє у нас, і що цим перебуванням покрито наші гріхи.26
- 5. Що віра є такою довірою Христові, що може існувати та залишатися в людині, у якої немає щирого покаяння, у якій також не слідує любов, але вона перебуває в гріхах проти сумління.27
- 6. Що не Сам Бог, а лише дари Божі перебувають у віруючому.28
- 7. Що віра спасає через це, а саме: через те, що вірою в нас почалося відновлення, яке полягає у любові до Бога та до ближнього.29
- 8. Що віра має перше місце у виправданні, хоча також відновлення і любов належать до нашої праведності перед Богом у такий спосіб, що вони [відновлення і любов] не є головною причиною нашої праведності, але все одно, наша праведність перед Богом є, без цієї любові і відновлення, неповною і незавершеною.
- 9. Що віруючі виправдовуються перед Богом і спасаються через приписану праведність Христову і початок нового послуху, або частково приписуванням Христової праведності, але частково також початком нового послуху.
- 10. Що обітниця благодаті рахується нам вірою у серці, і сповідуванням, яке чиниться вустами, та іншими чеснотами.
- 11. Що віра без добрих діл не виправдовує, а отже, добрі діла обовязково потрібні для праведності, і що без їхньої присутності, людина не може бути виправданою.
23 Помилка Озіандера.
24 Помилка Штанкара, який ішов за Пєром Ломбардом.
25 Помилка Озіандера, а також папістів. Пор. Тридентський Собор. Sess. vi., Cap.
10.
26 Помилка Озіандера.
27 Озіандер звинувачував лютеран у цій помилці. Вона ж належить антиноміаністам. Пор. Шмалькальдські статті, частина ІІІ, стаття ііі, пар. 42 і далі.
28 Можливо, це навчалося Штанкаром, який відповідно до Планка [Planck, iv:467
sq.] навчав, що Святий Дух посилається не відповідно до Його сутності, а відповідно
до Його дії і прояву.
29 Помилки 6-11 навчалися Ґеорґом Майором (+1574).