Формула Злагоди
ЧАСТИНА 1
КОНСПЕКТ
РОЗДІЛ І
Про прабатьківський гріх
СТВЕРДНЕ
Чиста доктрина, віра і віросповідання відповідно до вищезгаданого стандарту і докладне проголошення:
- 1. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що відмінність між прабатьківським гріхом і людською природою є не лише в тому, що людина була створена Богом чистою, святою і без гріха, але також і в тому вигляді, що ми її маємо [ту природу] тепер і від часу гріхопадіння. Навіть після гріхопадіння ця природа є і залишається творінням Божим. Ця відмінність є такою великою, як відмінність між ділом Божим і ділом диявола.
- 2. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо також, що ця відмінність повинна зберігатися з найбільшим піклуванням, тому що така доктрина про те, що не треба робити відмінності між нашою зіпсованою людською природою і прабатьківським гріхом, суперечить головним статтям нашої християнської віри про творіння, викуплення, освячення і воскресіння нашого тіла та не може з ними співіснувати.
- Тому що Бог створив не лише душу і тіло Адама і Єви перед гріхопадінням, але й також наші тіла і душі від часу гріхопадіння, навіть незважаючи на те, що вони є зіпсованими. Бог все одно їх все ще визнає за Своє діло, як написано (Йов 10:8): «Твої руки створили мене і вчинили мене». 5 М. 32:18; Іс. 45:9 і далі; 54:5; 64:8; Дії 17:28; Йов 10:8; Пс. 100:3; 139:14; Екл. 12:1.
- Більш того, цю людську природу, але без гріха, і, отже, не чиюсь, але нашу плоть набув Божий Син у єдності Його Особи і відповідно до неї, став нашим правдивим братом. Євр. 2:14: «А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім». Знову в. 16; 4:15: «Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння. Тому мусив бути Він у всьому подібний братам... окрім гріха».
- Тому Христос викупив її, як Своє діло, освячує її, як Своє діло, воскрешає її з мертвих і славетно прикрашає її, як Своє діло. Але прабатьківський гріх Він не створив, не набув, не викупив, не освятив; Він також його не воскресить, ані не прикрасить його з вибраними, ні спасе, але у [благословенному] воскресінні він буде цілковито знищеним.
- Відповідно до цього, можна легко розгледіти розрізнення між зіпсованою природою і зіпсутістю, яка вражає природу, і якою псується природа.
- 3. Але, з іншого боку, ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що прабатьківський гріх не є незначною зіпсованістю, але такою глибокою зіпсованістю людської природи, що в людському тілі чи душі, у зовнішніх або внутрішніх силах, не залишається нічого здорового або незіпсованого, але, як співає Церква:
- Цю невимовну рану неможливо розгледіти розумом, але тільки з Божого Слова.1
- І [ми стверджуємо], що природу і цю зіпсованість природи ніхто не може відділити одне від одного, окрім Самого Бога; і це повністю станеться через смерть, у воскресінні, де наша природа, яку ми зараз носимо, воскресне і житиме вічно, без прабатьківського гріха, але відділена і відібрана від нього, як написано (Йов 19:26): «Цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свого я Бога побачу, сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі...»
Через Адамів гріх зіпсувалося усе,
природа і людська сутність.
1 Пор. Шмалькальдські статті, частина ІІІ., ст. і., пар. 3.