Книга Злагоди

Передмова до українського видання доктора богослов'я Роберта Л. Рана

Передмова Єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука

CONCORDIA
ЗЛАГОДА

Формула Злагоди

ЧАСТИНА 1
КОНСПЕКТ

РОЗДІЛ X
Про церковні обряди, які [зазвичай] називаються адіафорою, або ж справами нейтральними

СТВЕРДНЕ
  1. 1. Для залагодження також цієї суперечки ми одностайно віруємо, навчаємо і сповідуємо, що церемонії або церковні обряди, які не є заповіданими, ані забороненими у Божому Слові, але були запровадженими лише заради пристойності та доброго порядку, самі по собі не є службою і навіть не є частиною служби Божої. Матвія 15:9: «Надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...»
  2. 2. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що Церква Божа на кожному місці і кожного часу має силу, відповідно до її обставин, змінювати такі церемонії у такий спосіб, який буде найкориснішим для неї та на її збудування.
  3. 3. Все-таки для того, щоб тут уникнути всякої нерозважливості і образ, треба особливо піклуватися про вправляння у терпінні до слабких у вірі (1 Кор. 8:9; Рим. 14:13).
  4. 4. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що в час переслідування, коли від нас вимагається сміливе [і непохитне] сповідування, то ми не повинні піддаватися ворогам щодо такої адіафори, як написав Апостол (Гал. 5:1): «Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!» Також (2 Кор. 6:14): «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними» і т. д. «Або яка спільність у світла з темрявою?» Також (Гал. 2:5): «То ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії». Бо тут це більше не є питання про адіафору, але про істинність Євангелія, про [збереження] християнську свободу і про дозвіл відкритого ідолопоклонства, як також про запобігання образі слабких у вірі [як треба піклуватися, щоб не дозволялося відкрите ідолопоклонство, і щоб слабким у вірі не було завдано образи]. У цьому ми не маємо чим поступатися, але ми повинні сміливо сповідувати та зносити те, що посилає Бог, і те, що Він дозволяє ворогам Його Слова нам завдати.
  5. 5. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо також, що жодна Церква не повинна осуджувати іншу через те, що вона має більше або менше від іншої Церкви зовнішніх церемоній не заповіданих Богом, якщо в іншому між ними є згода в доктрині та в усіх її статтях, як також у вірному використанні святих Таїнств, відповідно до добре відомої приказки: «Незгода про піст не руйнує згоди у вірі».65  

65 Іриней у листі до Віктора, Єпископа Римського в «Історії Церкви» Євсевія (вірш 24). Пор. Ауґсбурзьке віросповідання xxiv:44. 

<-назад вперед->


Сайт создан в системе uCoz