Формула Злагоди
ЧАСТИНА 1
КОНСПЕКТ
РОЗДІЛ VІ
Про третє використання Закону
СТВЕРДНЕ
Правдива християнська доктрина про цю суперечку
- 1. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що, хоча люди правдиво віруючі [у Христа] і правдиво навернені до Бога є звільненими і визволеними від прокляття і примусу Закону, вони все одно не є з цієї причини без Закону, але вони є визволеними Сином Божим для того, щоб могли вправлятися в ньому день і ніч [щоб вони роздумували над Божим Законом день і ніч і постійно вправлялися у його дотриманні (Пс. 1:2)], (Пс. 119). Бо навіть наші перші батьки перед гріхопадінням не жили без Закону, яким Закон Божий був також написаним на їхніх серцях, тому що вони були створеними на образ Божий (Буття 1:26 і далі; 2:16 і далі; 3:3).
- 2. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що треба спонукати проповідування Закону зі старанністю, не тільки до невіруючих і нерозкаяних, але також до правдиво віруючих, правдиво навернених, відроджених і виправданих вірою.
- 3. Бо, хоча вони відроджені і відновлені у дусі їхнього розуму, все-таки в цьому житті це відродження і відновлення не є повними, але щойно почалися, і віруючі в дусі їхнього розуму, є у постійній боротьбі проти плоті, тобто проти зіпсованої природи і нахилу, які чіпляються до нас до смерті. Через цього старого Адама, який все ще перебуває у розумінні, волі та в усіх силах людини, треба щоб Закон Господній завжди сяяв на шляху перед нею, для того щоб вона нічого не могла вчинити від самообманливих людських роздумів і самостворених культів [щоб вона нічого не могла сформувати у справі релігії з бажання приватного роздуму, і щоб не могла вибрати богослужінь, не запроваджених Божим Словом]; як і щоб старий Адам не зміг використати своєї особистої волі, але щоб вона [людина.Прим. перекладача] покорилася всупереч своїй волі, не лише докорові та погрозі Закону, але й також покаранням і ударам з тим, щоб вона могла піти за Духом і здатися Духові (1 Кор. 9:27; Рим. 6:12; Гал. 6:14; Пс. 119:1 і далі; Євр. 13:21 [Євр. 12:1]).
- 4. Тому щодо розрізнення між ділами Закону і плодами Духа, то ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що діла, які є учиненими відповідно до Закону, настільки наскільки вони є і називаються ділами Закону, вимагаються від людини лише під страхом покарання і під погрозою Божого гніву.
- 5. Але плоди Духа є ділами, які Дух Божий, Який мешкає у віруючих, чинить через відроджених, і вони чиняться віруючими, настільки наскільки вони є відродженими [мимоволі та вільно], так, наче вони не знають про заповідь, погрозу чи винагороду; бо в такий спосіб діти Божі живуть у Законі і ходять відповідно до Закону Божого, в спосіб, який св. Павло у своїх посланнях називає Законом Христовим і Законом розуму (Рим. 7:25; 8:7 [Рим. 8:2; Гал. 6:2]).
- 6. Таким чином, Закон є та залишається як для розкаяних і нерозкаяних, так і для відроджених і невідроджених людей одним і тим само Законом, а саме, незмінною волею Божою; а відмінність, настільки наскільки це стосується послуху, є лише в людях, настільки наскільки той, хто ще невідроджений робить те, що вимагається від нього Законом з примусу та неохоче (як також відроджені чинять відповідно до плоті); а віруючий, через те що він є відродженим, не з примусу і з охочим духом чинить те, до чого жодна погроза [якою б суворою вона не була] ніколи його не примусила б.