¬еликий атех≥зис

„ј—“»Ќј ѕ≈–Ўј

—ьома «апов≥дь

Ќе кради!
ѕ≥сл¤ вас ≥ вашоњ дружини [чи чолов≥ка] настаЇ черга дл¤ [розгл¤ду питанн¤ про] тимчасову власн≥сть. Ѕог бажаЇ, щоб вона також була захищена, ≥ ¬≥н запов≥в, щоб н≥хто не зменшував ≥ не в≥дн≥мав майна [власност≥] ближнього свого.
Ѕо крастице не що ≥нше, ¤к протизаконним шл¤хом заволод≥вати власн≥стю ≥ншоњ людини, що, коротко кажучи, включаЇ використанн¤ вс¤коњ переваги в ус¤к≥м д≥л≥ [вс¤к≥й угод≥] до збитк≥в свого ближнього. ќтже, це д≥йсно дуже розповсюджена загальна вада, хоч вона наст≥льки р≥дко розгл¤даЇтьс¤ ≥ беретьс¤ до уваги, що це ¤вище вже вийшло з-п≥д контролю, ≥ коли б ус≥х, хто Ї злод≥¤ми, але не бажають називатис¤ такими, в≥шали, то св≥т скоро був би спорожн≥в, ≥ в ньому перестало б вистачати ¤к кат≥в, так ≥ шибениць. Ѕо, ¤к ми щойно сказали, крастиозначаЇ не т≥льки опорожнити скриню ≥ кишен≥ ближнього свого, але ≥ використати перевагу на збиток ближньому на базар≥, в магазинах, крамниц¤х, винниц¤х ≥ пивниц¤х, майстерн¤х, ≥, коротше кажучи, скр≥зь, де в≥дбуваЇтьс¤ торг≥вл¤, виплата чи ст¤гненн¤ грошей за товари чи працю.
Ќаприклад, по¤сн≥мо це прост≥ше, дл¤ звичайних людей, щоб можна було зрозум≥ти, ¤к≥ ми благочестив≥¤кщо слуга чи служниц¤ неправильно прислуговують у будинку ≥ робл¤ть збитки чи допускають, щоб це в≥дбулос¤ в ситуац≥њ, коли цього можна було б запоб≥гти, чи ж коли ц¤ людина руйнуЇ дов≥рен≥ йому блага, нехтуЇ ними через своњ л≥нощ≥, безд≥¤льн≥сть чи злобу, завдаючи смутку ≥ неприЇмностей своЇму панов≥ чи пан≥, ≥, ¤ким би то не було чином, це робитьс¤ навмисне (бо ¤ не кажу про те, що стаЇтьс¤ через недогл¤д ≥ супроти вол≥ людини), в≥н може прот¤гом року Ђприховатиї [отримати незаслужено] тридц¤ть-сорок флорин≥в, за котр≥ ≥нша людина, ¤кби вона вз¤ла таЇмно, могла би бути просто пов≥шеною на шибениц≥. јле тут ви [ос¤гнувши наск≥льки велика крад≥жка] нав≥ть можете з нахабн≥стю зображувати невинн≥сть, ≥ н≥хто не см≥Ї назвати вас злод≥Їм.
“е саме ¤ кажу про рем≥сник≥в, роб≥тник≥в ≥ поденних, котр≥ вс≥, сл≥дуючи своњм м≥нливим ≥ непост≥йним у¤вленн¤м, н≥коли не перестають правити дуже багато за свою працю, хоча сам≥ вони в робот≥ ледач≥ ≥ нев≥рн≥. ¬се це набагато г≥рше, н≥ж таЇмно скрадлив≥ злод≥њ, в≥д котрих ми можемо загородитис¤ замками ≥ засувами, чи з котрими, сп≥ймавши њх на м≥сц≥ злочину, повод¤тьс¤ таким чином, що вони б≥льше цього не робл¤ть. јле в≥д тих н≥хто не може захистити, н≥хто не см≥Ї нав≥ть косо гл¤нути на них чи звинуватити у злод≥йств≥, ≥ людина може зазнати [в≥д них] вдес¤теро б≥льших втрат дл¤ свого гаманц¤. Ѕо т≥, хто обманюЇ менемоњ ближн≥, моњ добр≥ друз≥, моњ власн≥ слуги, в≥д котрих ¤ оч≥кую добра [в≥рного ≥ сумл≥нного служ≥нн¤].
Ѕ≥льш того, на базарах ≥ у вс≥х под≥бних д≥лових м≥сц¤х широко практикуЇтьс¤, коли одна людина в≥дверто обманюЇ ≥ншу, пропонуючи њй не¤к≥сн≥ товари, обм≥рюючи, обважуючи, обраховуючи њњ, ≥ наживаЇтьс¤ на цьому, через ф≥нансов≥ п≥дтасовки чи спритн≥ трюки. ј такожколи хтось править з людини завищену ц≥ну ≥, торгуючись, обдираЇ њњ. ≤ хто може перерахувати чи осмислити все це?
оротше кажучи, крад≥жкаце найпоширен≥ше ремесло, [з≥ злод≥њв складаЇтьс¤] найб≥льший цех на земл≥, ≥ коли ми розгл¤немо св≥т у вс≥х його життЇвих сферах, то побачимо, що в≥н ¤вл¤Ї собою не що ≥нше, ¤к величезне торговище, наповнене великими злодюгами.
“ому њх називають також Ђсид¤чими граб≥жникамиї ≥ бандитами з битого шл¤хуне зломлювачами ≥ злодюжками, котр≥ в≥дбирають [що знаходитьс¤ п≥д рукою, гот≥вков≥] грош≥, а граб≥жниками, котр≥ сид¤ть на ст≥льц¤х [вдома], ≥ котрих величають найшл¤хетн≥шими, г≥дними поваги людьми ≥ праведними громад¤нами, але котр≥, все-таки, грабують ≥ крадуть п≥д пристойним приводом.
“ут нав≥ть немаЇ потреби говорити про [нег≥дних згадуванн¤] окремих злодюжок, ¤кщо ми повинн≥ були наразити нападу цих Ђарх≥злод≥њвї, з котрими знаютьс¤ правител≥ та кн¤з≥, ≥ котр≥ щоденно обдирають не одне-два м≥ста, а всю Ќ≥меччину. ј куди ми припишемо голову ≥ верховного захисника ус≥х злод≥њв, —в¤тий ѕрестол у –им≥, з ус≥м його почтом, котрий захопив граб≥жницьким шл¤хом добробут усього св≥ту ≥ утримуЇ його до сьогодн≥?
” цьому напр¤мку, ¤кщо говорити стисло, рухаЇтьс¤ увесь св≥т хто може красти ≥ грабувати в≥дкрито, йде ≥ спок≥йно робить це, н≥ким не ганьблений ≥ не засуджуваний, ≥ при цьому нав≥ть вимагаЇ до себе поваги ≥ шани. “им часом др≥бн≥ злодюжки, що згр≥шили одного разу, повинн≥ нести ганьбу ≥ покаранн¤, щоб перш≥ [на њх тл≥] мали вигл¤д чеснотних ≥ поштивих. “а нехай вони знають, що перед Ѕогом вонинайб≥льш≥ граб≥жники, ≥ що ¬≥н покараЇ њх за достоњнствами ≥ заслугами.
ќтже, оск≥льки ц¤ «апов≥дь йде так далеко [≥ охоплюЇ так багато], ¤к це щойно було сказано, необх≥дно нагально твердити ≥ роз¤снювати њњ звичайним люд¤м, не дозвол¤ючи продовжувати розбещене житт¤ ≥ почувати себе у безпец≥, але пост≥йно ви¤вл¤ти њм гн≥в Ѕожий ≥ напучувати ним. Ѕо ми повинн≥ пропов≥дувати це не христи¤нам, але, головним чином, нег≥дникам ≥ п≥длотникам, котрим, швидше, сл≥д було б слухати пропов≥д≥ судд≥в, тюремник≥в чи пана √анса [ката].
“аким чином, хай кожен знаЇ, що в≥н, п≥д страхом накликати на себе гн≥в Ѕожий, не лише повинен прагнути не чинити збитк≥в ближньому своЇму, не позбавл¤ти його прибутку, не чинити н≥¤кого неправильного ≥ зл≥сного д≥йства стосовно нього в ус¤к≥й угод≥ чи в ус¤к≥й операц≥њ, але що в≥н повинен [прагнути] в≥рно збер≥гати дл¤ нього його власн≥сть, ус≥л¤ко спри¤ти його усп≥ху [вигод≥], особливо коли в≥н отримуЇ [в≥д нього] грош≥, платню ≥ засоби до ≥снуванн¤ за таку службу.
“ой, хто норовливо нехтуЇ цим, може д≥йсно зараз уникнути в≥дпов≥дальност≥ ≥ уникнути ката, але в≥н не уникне гн≥ву ≥ покаранн¤ Ѕожого. ≤ ¤кщо в≥н впродовж довшого часу, ви¤вл¤в непокору ≥ нехтуванн¤ [до ц≥Їњ «апов≥д≥], то в≥н, все-таки, залишитьс¤ волоцюгою ≥ жебраком ≥, на додаток, випробуЇ ус≥ б≥ди ≥ нещаст¤.
«араз ви чините так [догоджаючи бажанн¤м свого серц¤], в той час ¤к вам сл≥д обер≥гати власн≥сть свого господар¤ ≥ господин≥, виконувати служ≥нн¤, за котре ви маЇте св≥й хл≥б, отримуючи платню ¤к злод≥й, ≥ люди вважають вас за шановану людинубо Ї багато таких, котр≥ ви¤вл¤ють ст≥льки нахабства по в≥дношенню до свого господар¤ чи господин≥, що нав≥ть не бажають чинити дл¤ них службу [д≥ло], щоб уберегти њх в≥д втрат ≥ збитк≥в.
јле пом≥ркуйте, що ви матимете, коли у вас з¤витьс¤ своЇ майно ≥ сво¤ осел¤ (чому Ѕог, до вашого нещаст¤, поспри¤Ї), це [ваша зрадлив≥сть] випливе знову ≥ вернетьс¤ до вас, ≥ там, де ви шахраювали чи завдали маленьк≥ збитки, вам доведетьс¤ заплатити в тридц¤ть раз≥в б≥льше.
“ака дол¤ оч≥куЇ також рем≥сник≥в ≥ поденник≥в, в≥д котрих ми зараз змушен≥ вислуховувати ≥ терп≥ти наст≥льки нестерпн≥ зловживанн¤, н≥би вони Ї панами над власн≥стю ≥нших людей, ≥ кожен мусить в≥ддавати њм те, що вони вимагають.
Ќехай вони продовжують своњ вимаганн¤, ск≥льки зможуть, але Ѕог не забуде цю «апов≥дь ≥ винагородить њх в≥дпов≥дно до того, ¤к вони служили, п≥дв≥сивши њх не на зеленому дерев≥, але на сухомутак, щоб вони не бачили усп≥х≥в у д≥л≥ все своЇ житт¤ ≥ не з≥брали н≥¤кого майна.
≤ насправд≥, ¤кщо б на земл≥ ≥снувало належним чином орган≥зоване правл≥нн¤, то под≥бн≥ примхи ≥ розбещен≥сть могли б бути незабаром призупинен≥ ≥ в≥двернут≥, що було звичайним у давн≥ часи серед римл¤н, де под≥бн≥ особистост≥ були швидко прит¤гуван≥ до в≥дпов≥дальност≥ таким чином, що це слугувало повчанн¤м дл¤ ≥нших.
Ќе краще будуть дос¤гати усп≥ху й ≥нш≥т≥, хто перетворив в≥дкритий в≥льний ринок у кубло вимагач≥в ≥ вертеп розб≥йник≥в, де б≥дн≥ люди щоденно обдираютьс¤ [завищеними ц≥нами], де њм нав¤зуютьс¤ нов≥ т¤гар≥ ≥ висок≥ ц≥ни, де кожен використовуЇ ринок в≥дпов≥дно до своњх примх, ≥ все це нав≥ть ≥з зухвалим вигл¤дом ≥ похвалою, н≥би њм за законом належить прив≥лей ≥ право продавати своњ товари за такою високою ц≥ною, ¤к њм того хочетьс¤, ≥ н≥хто не може нав≥ть слова мовити проти цього.
ћи д≥йсно будемо дивитис¤ на це [спок≥йно], ≥ нехай ц≥ люди обдирають, грабують ≥ приховують,
але ми будемо покладатис¤ на Ѕога, отрий, одначе, чинить по —воњй вол≥ [на власний розсуд], що п≥сл¤ того, ¤к ви оббирали людей прот¤гом довгого часу, ¬≥н так Ђблагословитьї ваш прибуток, що ваше зерно у клун≥, ваше пиво у пивниц≥, ваша худоба у ст≥йл≥ загинуть. ≤ там, де ви шахраювали ≥ оббирали людей хоча б на гульден, ус≥ ваш≥ накопиченн¤ будуть розњден≥ ≥ржеютак, що ви н≥коли не скористаЇтес¤ ними.
≤ д≥йсно, ми бачимо ≥ в≥дчуваЇмо, ¤к це виконуЇтьс¤ щоденно, на наших очахн≥¤ке викрадене чи здобуте нечесним шл¤хом майно не процв≥таЇ. як багато людей, котр≥ старанно збирали ≥ накопичували вдень ≥ вноч≥, ≥ все-таки не стали багатшими н≥ на фартинг! ≤ хоч њм вдаЇтьс¤ з≥брати багато, вони повинн≥ страждати в≥д ст≥лькох б≥д ≥ нещасть, що не можуть насолоджуватис¤ цим [своњм майном], так само, ¤к не можуть передати його своњм д≥т¤м.
јле ¤кщо н≥хто не заперечуЇ цього, ≥ ми живемо так, н≥би це н≥ск≥льки не турбуЇ нас, Ѕог змушений використати ≥нший шл¤х, щоб навчити нас манерам, обкладаючи нас податками щоразу б≥льшими, посилаючи на нас во¤к≥в [розквартирувавши серед нас во¤к≥в], ¤к≥ за одну годину спустошують наш≥ скрин≥ ≥ гаманц≥, не залишають нас доти, доки у нас залишивс¤ хоч фартинг, ≥, на додаток, у ¤кост≥ под¤ки, п≥дпалюють наш≥ осел≥, глумл¤тьс¤ над нашими дружинами ≥ д≥тьми ≥ вбивають њх.
оротше кажучи, ¤кщо ви крадете багато, майте на уваз≥, що ст≥льки ж буде вкрадено у вас. ≤ той, хто грабуЇ ≥ набуваЇ майно, ви¤вл¤ючи насилл¤ [над ≥ншими] ≥ несправедлив≥сть [стосовно ≥нших], буде в≥дданий тому, хто вчинить з ним так само. Ѕо, оск≥льки кожен грабуЇ один одного, Ѕог вельми витончено караЇ одного злод≥¤ за допомогою [через] ≥ншого. ј ≥накше, де б нам вз¤ти ст≥льки шибениць ≥ мотузок [щоб покарати ус≥х злод≥њв]?
ќтже, ус¤кий, хто бажаЇ бути навченим, хай знаЇ, що така Ѕожа «апов≥дь, ≥ що до нењ не сл≥д ставитис¤, ¤к до жарту чи насм≥шки. Ѕо хоч ви зневажаЇте нас, обманюЇте, обкрадаЇте ≥ грабуЇте, ми д≥йсно будемо змушен≥ знести вашу зарозум≥л≥сть, постраждати ≥, в≥дпов≥дно до молитви Ђќтче нашї, пробачити вас, ви¤вивши до вас милосерд¤. Ѕо ми знаЇмо, що праведна людина буде, незважаючи н≥ на що, мати достатньо, а ви нашкодите соб≥ б≥льше, н≥ж ≥ншим.
јле остер≥гайтес¤ ось чогоколи б≥дна людина (¤ких зараз так багато), людина, котра заробл¤Ї м≥зер ≥ змушена ≥снувати на нього, приходить до вас, а ви поводитес¤ з нею грубо ≥ р≥зко, так, н≥би кожна людина живе з вашоњ милост≥, обдираЇте њњ до к≥сток, ≥, до того ж, гордовито ≥ зневажливо виган¤Їте њњ геть, ту, кому ви повинн≥ давати просто задарма, вона п≥де нещасною ≥ засмученою, ≥, оск≥льки њй нема кому пожал≥тис¤, вона буде кликати до небесбереж≥тьс¤ цього (¤ повторюю це ще раз), ¤к самого ди¤вола. Ѕо таке ремство ≥ такий поклик [до небес] буде не жарт≥вливим, в≥н матиме вагу ≥ повернетьс¤ надто важким т¤гарем дл¤ вас ≥ дл¤ всього св≥ту. Ѕо в≥н дос¤гне “ого, ’то п≥клуЇтьс¤ про б≥дн≥ ≥ скорботн≥ серц¤, ≥ ’то не допустить того, щоб таке зло залишилос¤ без покаранн¤. јле ¤кщо ви нехтуЇте цим ≥ кидаЇте в≥двертий виклик, то погл¤ньте, кому ви протистоњте¤кщо ви [незважаючи на таке ваше ставленн¤] процв≥таЇте ≥ розкошуЇте, то можете перед ц≥лим св≥том назвати брехунами Ѕога ≥ мене.
ќтже, досить вмовл¤нь, попереджень ≥ за¤в. “ой, хто не пов≥рить цьому ≥ не сл≥дуватиме [нашим настановам], може продовжувати в тому ж дус≥ до того часу, доки не випробуЇ цього на власному досв≥д≥. ≤ все-таки, цьому сл≥д навчати молодь, щоб вони були обережн≥ ≥ не сл≥дували прикладу некерованого натовпу, але пильно погл¤дали на Ѕожу «апов≥дь, щоб …ого гн≥в ≥ покаранн¤ не впали й на них.
÷е нам належить робити не б≥льше, н≥ж навчаючи ≥ засуджуючи [людей] —ловом Ѕожим. —тримувати ж наст≥льки некеровану неприборкан≥сть повинн≥ кн¤з≥ ≥ володар≥, котр≥ сам≥ все бачать ≥ мають см≥лив≥сть дл¤ того, щоб запроваджувати ≥ п≥дтримувати пор¤док у вс≥х сферах ремесел ≥ торг≥вл≥, щоб б≥дн≥ не утискались ≥ не пригноблювались, ≥ щоб вони [володар≥] не обт¤жували себе гр≥хами ≥нших людей.
÷ього достатньо дл¤ по¤сненн¤ того, що таке крад≥жка, того, що це не сл≥д розум≥ти дуже обмежено, але розповсюджувати на вс≥ справи, котр≥ ми маЇмо ≥з своњми ближн≥ми. ≤, робл¤чи короткий п≥дсумок, ¤к ми робили це у попередн≥х «апов≥д¤х, тут заборонено, перш за все, чинити несправедлив≥сть по в≥дношенню до ближнього свого, завдавати йому збитки (¤ким би то не було чином зменшувати, перекуповувати ≥ утримувати його маЇтки ≥ власн≥сть), нав≥ть потурати [погоджуватис¤ з цим] чи дозвол¤ти це, але [нам сл≥д] протисто¤ти цьому ≥ запоб≥гати цьому.
≤, з ≥ншого боку, тут запов≥дано, щоб ми розповсюджували ≥ покращували статки ближнього свого, щоб у випадку, коли люди терпл¤ть скруту, ми допомагали њм, д≥лилис¤ з ними ≥ давали њм у борг, чи то вони наш≥ друз≥, чи вороги.
”с¤кий, хто шукаЇ добрих д≥л ≥ прагне њх зд≥йснити, знайде тут б≥льш н≥ж достатньо д≥л, котр≥ прийн¤тн≥ ≥ вгодн≥ серцю Ѕожому ≥, окр≥м того, схвалюютьс¤ ≥ в≥нчаютьс¤ чудовими благословенн¤ми, так що нам щедро воздастьс¤ за все те, що ми чинимо на добро ближньому своЇму ≥ з добрих, дружн≥х спонукань. як навчаЇ також цар —оломон в ѕрип. (19:17): Ђ’то милостивий до вбогого, той позичаЇ дл¤ √оспода, ≥ чин його ¬≥н надолужить йомуї.
ќтже, ви маЇте багатого √оспода [багатств ≥ благословень], отрого, без сумн≥ву, достатньо вам, ≥ отрий не попустить вам випробовувати нестатки чи скруту в будь-чому. ≤ ви можете з рад≥сним серцем в≥днайти в сто раз≥в б≥льше, н≥ж ви могли б з≥брати [Ђнашкребтиї], про¤вл¤ючи нев≥рн≥сть ≥ завдаючи зло [ближньому своЇму]. “ой же, хто не бажаЇ отримати благословенн¤, знайде гн≥в ≥ нещаст¤ з надлишком.

<-назад вперед->

нига «лагоди

¬еликий атех≥зис

„ј—“»Ќј ѕ≈–Ўј

—ьома «апов≥дь