Апологія Ауґзбурзького віросповідання
Розділ IV
VI. Про восьму статтю
- Цілу восьму статтю було схвалено, у якій ми сповідуємо, що лицеміри та нечестиві змішалися з Церквою, і що Таїнства є дієвими, навіть коли вони відправляються нечестивими служителями, тому що ці служителі діють на місці Христа і не представляють свої особистості, відповідно до Луки 10:16: «Хто слухає васМене слухає».
- Безбожних10 учителів треба кидати, тому що вони більше не діють на місці Христа, але є антихристами. І Христос каже (Мт. 7:15): «Стережіться фальшивих пророків». І Павло (Гал.1:9): «Коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!»
- Більш того, Христос застеріг нас у Своїх притчах про Церкву, що навіть після образ особистими пороками чи то у священиків, чи то у людей ми не повинні викликати розколів, як це нечестиво чинили донатисти.
- Ми також вважаємо за цілковитих заколотників11 по правді тих, хто викликає розколи через ту причину, що вважають, що священикам не можна володіти майном чи землею. Бо володіти своїм є відповідно до світського припису. Тому для християн є законним використовувати світські приписи, як і повітря, світло, їжу, напої. Бо так само, як природа і установлені рухи небесних тіл є по правді Божими приписами і вберігаються Богом, так і законні уряди є правдиво визначені Богом і зберігаються та захищаються Богом від диявола.
10 Тобто тих, що навчають безбожності. Див. Апологію, xiv: 21.
11 Послідовники Вікліфа. Пор. Wycliffes Dialogues, L. iv, Cap. 17.