Книга Злагоди

Передмова до українського видання доктора богослов'я Роберта Л. Рана

Передмова Єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука

CONCORDIA
ЗЛАГОДА

Апологія Ауґзбурзького віросповідання

Розділ IV

Стаття X. Про Господню Вечерю

54. Десяту статтю було схвалено, у якій ми сповідуємо, що віруємо, у те що «у Господній Вечері тіло і кров Христові є правдиво та матеріально присутніми і правдиво пропонуються з тими речами, які видно хлібом і вином, тим, хто одержує Таїнство». Це вірування ми постійно захищаємо, як предмет, який був ретельно досліджений та розглянутий. Бо через те, що Павло каже (1 Кор. 10:16), що хліб є спільнотою Господнього тіла, то випливає, що якби Господнє тіло не було би по правді присутнім, тоді хліб є не спільнотою тіла, а тільки Духа Христового.
55. А ми переконалися, що не тільки Римська Церква стверджує про тілесну присутність Христову, але й Грецька Церква тепер також вірує в це, і раніше в це вірила. Бо канон меси посеред іншого свідчить про те, що священик чітко молиться про те, щоб хліб змінився і став правдивим тілом Христовим. І Вульгарій, який видається нам недурним письменником, виразно каже, що «хліб є не просто образ, але він є правдиво зміненим у плоть».
56. І є довший коментар Кирила на Івана 15, у якому він навчає, що Христос у Вечері пропонується тілесно. Бо він каже так: «Все одно ми не заперечуємо, що ми поєднані духовно до Христа правдивою вірою і щирою любовю. Але те, що в нас немає способу звязку з ним, відповідно до плоті, ми цілковито заперечуємо. А це, ми кажемо, є абсолютним чужим до Божого Писання. Бо хто сумнівається, що Христос є таким чином Виноградина, а ми правдиво є галуззям, що виводить звідси для себе життя? Послухайте, як каже Павло (1 Кор. 10:17; Рим. 12:5; Гал. 3:28), що ми всі є одним тілом у Христі, що хоча «тіло одненас багато, бо ми всі спільники хліба одного». Чи, може, він думає, що нам не є відомою чеснота містичного благословення? Через те, що це є в нас, то чи не спричиняє воно переданням Христового тіла замешкування Христа у нас тілесно?» І дещо пізніше: «Отже, ми повинні вважати, що Христос є в нас не тільки відповідно до властивості характеру, яка розуміється як любов, але також природною участю» тощо.
57. Ми тут навели ці свідчення не для того, щоб розпочинати тут обговорення цього предмету (бо Його Імператорська Величність не висловлює своєї незгоди з цією статтею), але для того, щоб всі ті, хто це прочитає, могли ще чіткіше зрозуміти, що ми захищаємо доктрину, отриману у цілій Церкві, що в Господній Вечері тіло і кров Христові є правдиво та матеріально присутніми і правдиво приймаються з тими речами, які є видимими: хлібом і вином. І ми говоримо про присутність живого Христа [живого тіла], знаючи, що «смерть над Ним не панує вже більше!» (Рим. 6:9).  

<назад далі >