Шмалькальдські статті
Третя частина
XІІІ. Про виправдання людини перед Богом і про добрі діла
- Я не знаю, як змінити хоч на йоту те, чого я досі і постійно навчав про це, а самещо вірою, як говорить святий Петро, ми набуваємо нове і чисте серце, і Бог бажає і дійсно визнає нас за цілковито праведних і святих заради Христа, нашого Посередника. І хоча гріх у тілі не був поки що повністю видалений або не вмер, все-таки Він його не покарає чи не згадає.
- І за такою вірою, оновленням і прощенням гріхів ідуть слідом добрі діла. І все, що в них ще зостається грішного або недосконалого, також не буде визнано за гріх або ваду, [і це також] заради Христа. Але ціла людинаяк її особа, так і її ділаповинні називатися і бути праведними та святими, від чистої благодаті та милосердя, вилитих на нас [розкритими нам] і розпростертими над нами у Христі.
- Отже, ми не можемо хвалитися багатьма заслугами та ділами, якщо розглядати їх окремо від благодаті та милосердя, але, як написано в 1 Кор. (1:31): «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!», а саметим, що має благодатного Бога. Бо так все дуже добре. Крім цього, ми кажемо, що коли нема далі добрих діл, то віра є неправдивою і несправжньою.