Книга Злагоди

Передмова до українського видання доктора богослов'я Роберта Л. Рана

Передмова Єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука

CONCORDIA
ЗЛАГОДА

Великий Катехізис

ЧАСТИНА ДРУГА

Апостольський Символ віри

Член І

9. Вірую в Бога, Отця Всемогутнього, Творця неба і землі.
10. Ці слова в найстислішій формі віддзеркалюють і проголошують сутність, волю, діяльність і діло Бога Отця. Бо, оскільки Десять Заповідей навчають, що ми повинні мати тільки одного Бога, хтось може запитати: «А який Бог? Що Він робить? Яким чином ми можемо звеличувати чи змалювати і описати Його, щоб Його можна було пізнати?» Саме цьому навчає цей і наступний Член, так що Символ віри це не що інше, як відповідь і віросповідання християн на основі Першої Заповіді.
11. Так само, коли б ви запитали дитину: «Дорога дитино, якого Бога ти маєш? Що ти знаєш про Нього?»вона повинна би була відповісти: « Мій Бог такий: по-перше, ВінОтець, Котрий створив небо і землю, до того ж лише Його, і нікого іншого, я маю за Бога, бо не існує нікого іншого, хто міг би створити небо і землю».
12. Для освічених і тих, хто вже дещо пізнав [набув деякі духовні знання], ці три Члени можуть бути витлумачені і поділені на такі кількості частин, скільки слів у них міститься. Але зараз для недосвідчених учнів достатньо відобразити самі основні частини, як ми вже говорили, що даний Член належить до створенняце ми підкреслюємо словами: «Творця неба і землі».
13. Але яка сила попередніх слів, що ви маєте на увазі, коли кажете: «Вірую в Бога, Отця Всемогутнього, Творця...» і т. д.? Відповідь така: «Я маю на увазі [під цими словами] і виражаю свою віру в те, що яБоже творіння, тобто, що Він створив і постійно зберігає для мене моє тіло, душу і життя, частини (тіла) великі і малі, всі мої почуття, розум тощо, їжу і напої, одяг і взуття, дружину і дітей, усіх домашніх, оселю, обійстя тощо.
14. Окрім того, Він примушує усі творіння служити для користі і необхідності життя [для підтримки життя]сонце, місяць і зорі на небозводі, день і ніч, повітря, вогонь, воду, землю і все, що вона родить і виробляє, пташок і риб, тварин, зерно і різноманітні продукти.
15. І всі існуючі фізичні і світські блага, добропорядний уряд, мир, безпеку.
16. Таким чином, ми пізнаємо з даного Члена, що ніхто з нас сам2 по собі не має й не може зберегти ні свого життя, ні всього того, що було перераховане чи може бути перераховане, яким би малим і незначним це не було, бо все це міститься у слові Творець.
17. Навіть більше, ми сповідуємо також, що Бог Отець не лише дав нам все, що ми маємо і бачимо перед собою, але щоденно зберігає і захищає це від усякого зла і нещастя, запобігає усяким небезпекам і бідам. І що все це Він чинить виключно через Свою любов і прихильність, без якоїсь заслуги з нашого 4 боку, як щиросердний Отець, Котрий турбується про нас, піклуючись, щоб ніяке зло не випало на нашу долю.
18. Решта, що може підтвердити це, стосується інших частин4 цього Члена, де ми кажемо: «Отця Всемогутнього».
19. Отже, оскільки все, чим ми володіємо, і, більше того, усе, що окрім цього існує на небі і на землі, щоденно дається, підтримується і зберігається для нас Богом, ми повинні любити, прославляти і дякувати Йому за це нескінченно і, коротше кажучи, служити Йому усім цим, як Він того вимагає і наказує нам у Десяти Заповідях.
20. Якщо б нам потрібно було розказати про те, як мало людей5 вірять у цей Член, то ми могли б говорити на цю тему довго. Бо усі ми вивчаємо його, але не бачимо і не беремо до уваги те, чому ці слова нас навчають.
21. Бо якщо б ми вірили у це усім серцем, то і діяли б відповідно 6 до цього, а не крокували пихато і не поводилися виклично [відверто не впокорюючись], не хизувалися, ніби маємо 5 життя, добро, владу і шану тощо, самі по собітак, що інші повинні боятися нас і слугувати нам, як це чиниться у гріховному, зіпсованому світі, який безнадійно сліпий і зловживає усіма благами і дарами Божими, використовуючи6 їх лише для задоволення власної гордині, жадібності, хтивості і [бажання до] розкоші, навіть не роздумуючи про Бога настільки, щоб подякувати Йому чи визнати Його Богом і Творцем.
22. Таким чином, даний Член повинен упокорювати і лякати нас усіх, якщо ми віруємо в нього. Бо ми грішимо щоденно - очима, вухами, руками, тілом і душею, грошима, власністю і усім тим, чим ми володіємо, особливо ті, що навіть протистоять Слову Божому. І все-таки християни мають деяку перевагу вони визнають себе зобовязаними слугувати Богові за все це і коритися Йому [світ же не знає як це робити].
23. Тому нам треба щоденно використовувати даний Член [у житті і на практиці], тримати його у своєму розумі і памятати про нього щоразу, коли щось трапляється нам на очі, і в усьому хорошому, що випадає нам на долю, і щоразу, коли ми уникаємо лиха чи небезпеки, розуміти, що саме Бог дає і чинить все це, що у цьому ми відчуваємо і бачимо Його батьківське серце і Його безмежну любов до нас. Цим серце наше повинне зігріватися, у ньому повинне розпалюватися почуття вдячності, і воно повинне використовувати усі блага [котрими ми володіємо] для вшанування і прославлення Бога.
24. Отже, ми у стислій формі представили значення цього Члена настільки, наскільки цього потребують звичайні і малоосвічені люди [скільки потрібно знати звичайним людям] про те, що ми маємо і приймаємо від Бога, і що ми мусимо чинити у відповідь. Це найчудовіші знання, та навіть більше це найбільший скарб. Бо тут ми бачимо, як Отець подарував нам Себе разом з усім творінням, найщедріше забезпечив нас усім необхідним у цьому житті, і, окрім цього, Він пролив незбагненні благословення, подарувавши нам вічні скарби Свого Сина і Святого Духа.

<-назад вперед->