Книга Злагоди

Передмова до українського видання доктора богослов'я Роберта Л. Рана

Передмова Єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука

CONCORDIA
ЗЛАГОДА

Апологія Ауґзбурзького віросповідання

Розділ XII

Стаття XXIV. Про месу

[E. Про месу за померлих]

  1. У наших противників немає жодних свідчень і жодної заповіді з Писання для захисту застосування цієї церемонії для визволення душ померлих, хоча з цього вони одержують незліченні прибутки. Як і не є легким гріхом запроваджувати такі служби в Церкві без заповіді Божої і без прикладу з Писання і застосовувати до мертвих Господню Вечерю, яка була запроваджена на згадку та проповідування посеред живих [з ціллю зміцнення віри тих, хто використовує цей обряд]. Це є порушенням Другої Заповіді через зловживання Божим Іменем. Бо, по-перше, зневагою Євангелія є триматися того, що церемонія ex opere operato без віри є жертвою, що примирює Бога і є ублаганням за гріхи. Страшним твердженням є приписувати стільки ж ділу священика, як і смерті Христа. Знову ж таки, смерть і гріх не можуть бути подоланими, окрім як вірою у Христа, як навчає Павло (Рим. 5:1): «Виправдавшись вірою, майте мир із Богом»,а отже, покарання чистилища неможливо подолати, застосувавши діла іншого.
  2. Тепер ми пропустимо той вид свідчень про чистилище, що його мають противники; які види покарань, як вони думають, є в чистилищі; вид аргументів, якими підтримується доктрина про сатисфакції; все це ми вище показали, як найбільшу марноту. Ми лише представимо це в протиставленні: певним є те, що Господня Вечеря була запровадженою задля відпущення провини. Бо вона пропонує відпущення гріхів там, де необхідно правдиво зрозуміти ту провину. І все-таки вона не чинить сатисфакції за провину, бо інакше меса була би рівною до смерті Христової. Як і не може відпущення провини бути отриманим по-іншому, як вірою. Тому меса не є сатисфакцією, але обітницею і Таїнством, що потребує віри.
  3. І справді, треба, щоб усі побожні люди були охопленими найбільшою скорботою, якщо вони вважають, що меса значною мірою переводилася на померлих і на сатисфакції за покарання. Цевигнання щоденної жертви із Церкви, це царство Антиоха, який перевів найдоброчинніші обітниці про зняття провини та про віру на наймарнославніші думки про сатисфакції; все це забруднює Євангеліє, спотворює використання Таїнства. Це ті, про кого сказав Павло (1 Кор. 11:27), що вони будуть винні: «супроти тіла та крови Господньої!» Ті, які утискували доктрину про віру і відпущення гріхів, і під приводом сатисфакцій віддали тіло та кров Господні на святотатствений прибуток. І одного дня вони сповна отримають кару за це святотатство. Тому ми і всі побожні сумління повинні перебувати на сторожі проти схвалень зловживань противників.
  4. Але повернімося до справи. Через те, що ex opere operato без віри меса не є сатисфакцією за покарання чи за провину, то звідси випливає, що застосування її до померлих є марним. Так само тут немає потреби для довшої дискусії. Бо очевидним є те, що ці застосування за померлих не мають свідчень з Писань. Так само не є безпечним без влади Писання запроваджувати нову службу в Церкві. А якщо колись це стане потрібним, то ми довше поговоримо про весь цей предмет. Бо навіщо зараз нам змагатися з противниками, які не розуміють ні того, чим є жертва, ні того чим є Таїнство, ні того, чим є відпущення гріхів, ані того, чим є віра тощо?
  5. Так само і грецький канон не застосовує приношення, як сатисфакцію за померлих, тому що він застосовує його однаково для всіх блаженних патріархів, пророків, Апостолів. Отже, виявляється, що греки роблять приношення як подяку, а не застосовують її як сатисфакцію за покарання. [Бо, звичайно, їхнім наміром не є визволяти пророків і Апостолів із чистилища, а лише приносити разом із ними подяку за величні вічні благословення, що далися їм і нам]. Хоча8 вони також говорять не про саме приношення тіла та крові Господніх, але про інші частини меси, а самепро молитви і подяки. Бо після освячення вони моляться, щоб була користь для тих, хто причащається ним; вони не говорять про інших. Тоді вони додають: «Ефй рспуцеспмен упй фзн лпгйкзн фбхфзн лбфсейбн хрес фщн ен рйуфей бнбрбхубменщн рспрбфпсщн, рбфесщн, рбфсйбсчщн, рспцзфщн, брпуфплщн тощо». [«Все ж таки ми пропонуємо вам цю розумну службу для тих, хто відійшов у вірі, праотців, отців, патріархів, пророків, Апостолів тощо»]. Але розумна служба тут не позначає саме приношення, але молитви і все, що тут здійснюється.
  6. Як справді противники цитують отців про приношення за померлих, так і ми знаємо, що давні говорять про молитву за померлих, яку ми не забороняємо; але ми не схвалюємо застосування ex opere operato Господньої Вечері за мертвих. Так само і давні не схвалюють противників про opus operatum. І хоча в них є свідчення, особливо Григорія або ж сучасників, ми протиставляємо їх найчіткішим та певним Писанням.
  7. А посеред отців існує велике різноманіття. Вони були мужами і могли помилятися та обманюватися. Хоча якби вони знову ожили і побачили, як їхні вислови приписуються для обґрунтування сумновідомої фальші, яку навчають противники про opus operatum, то вони себе витлумачили би зовсім по-іншому.
  8. Противники також фальшиво цитують проти нас осуд Арія, який, як вони кажуть, був засуджений з тієї причини, що заперечував, що в месі робиться приношення за живих і мертвих. Вони часто використовують такий ловкий хід, цитують давні єресі і фальшиво порівнюють нашу справу з ними для того, щоб таким порівнянням розчавити нас. Епіфаній свідчить, що Арій стверджував, що молитви за мертвих були марними. В цьому він бачить проблему. Ми також не схвалюємо Арія, але, з нашого боку, ми змагаємося з вами, що захищаєте єресь, відкрито суперечачи пророкам, Апостолам і святим отцям, а саме в тому, що меса виправдовує ex opere operato, що вона заслуговує відпущення провини і покарання навіть для неправедних, до яких вона застосовується, якщо вони не чинять ніякої перепони. Ці згубні помилки, які відводять від слави Христових страждань і цілковито перевертають доктрину про праведність віри, ми не схвалюємо.
  9. Було подібне переконання безбожних у Законі, а саме, що вони заслуговують відпущення гріхів не задарма, вірою, але через жертви ex opere operato. Тому вони збільшили ці служби і жертви, запровадили служіння Ваала в Ізраїлі і навіть жертвували в гаях у Юді. Тому пророки засуджують таку думку і ведуть війну не тільки проти тих, хто поклоняється Ваалові, але й також проти інших священиків, які з цією безбожною думкою приносили жертви, приписані Богом. Але у світі побутує така думка і завжди у ньому побутуватиме, а саме та, що служби та жертви є умилостивлюючими. Плотські люди не можуть стерпіти того, що лише жертві Христовій приписується шана бути жертвою умилостивлюючою, тому що вони не розуміють праведності віри, але приписують однакову шану решті служб і жертв.
  10. Тож так само, як серед безбожних священиків у Юді побутувала фальшива думка про властиві жертви, так само в Ізраїлі продовжувалися служби Ваалові, але все одно там була Церква Божа, яка не схвалювала безбожні служби; так Ваалове поклоніння побутує під владою Папи, а саме: зловживання меси, яку вони застосовують, щоб нею вони могли заслужити для неправедних відпущення провини і покарання. [І все ж таки так, як Бог все ще вберігав Свою Церкву, тобто деяких святих в Ізраїлі та Юдеї, так Бог все ще зберігає Свою Церкву, тобто деяких святих під папством, так щоб Християнська Церква не загинула повністю]. І видається, що це Ваалове поклоніння триватиме стільки, скільки існуватиме правління Папи, до того часу, поки не прийде судити Христос, і славою Його приходу Він зруйнує правління антихриста. Тим часом всі ті, хто правдиво вірує в Євангеліє [щоб вони могли правдиво шанувати Бога і мати постійну втіху проти гріхів, бо Бог благодатно спричинив, щоб Його Євангеліє сяяло, щоб ми могли бути застереженими і спасенними], повинні засуджувати ці нечестиві служби, що вигадані всупереч Божій заповіді, для того щоб затемнити славу Христову і праведність віри.
  11. Ми коротко сказали це про месу для того, щоб всі добрі люди в усіх частинах світу змогли зрозуміти, що з найбільшим запалом ми дотримуємося гідності меси і показуємо її правдиве використання, і що в нас є найважливіші причини для незгоди з противниками. І ми бажаємо застерегти усіх добрих мужів не сприяти противникам у профанації меси, щоб вони не брали на себе тягаря співучасті у гріхах інших людей. Це велика справа, і велике діло є не меншим від учинку пророка Іллі, який засудив поклоніння Ваалові. Ми представили справу такої важливості з великою стриманістю, а тепер відповідаємо, не кидаючи ніяких докорів. Але якщо противники змусять нас зібрати всі види зловживань меси, ця справа з такою терпеливістю розглядатися не буде.  

8 Німецький варіант пропускає це місце до кінця 95 параграфа. 

<- назад далі ->


Сайт создан в системе uCoz