Книга Злагоди

Передмова до українського видання доктора богослов'я Роберта Л. Рана

Передмова Єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука

CONCORDIA
ЗЛАГОДА

Апологія Ауґзбурзького віросповідання

Розділ XI

Стаття XXIII. Про шлюб священиків

[B. Про аргументи противників]

  1. Ми пояснили причини того, чому ми не можемо погодитися з чистим сумлінням із противниками, коли вони захищають закон понтифіка про довічний целібат, через те, що він суперечить Божому і природному законові і відходить від самих канонів,10 і є забобонним, і повним небезпек, і, нарешті, через те, що вся справа є вигаданою. Бо закон прийнято не задля релігії, а заради панування, і воно здійснюється під прикриттям релігії. Так само не можуть нічого навести мужі при здоровому глузді проти чітко встановлених причин.
  2. Євангеліє дозволяє шлюб тим, в кого є така потреба. І все-таки воно не змушує одружуватися тих, хто здатен стримуватися, при умові, що вони будуть стримуватися правдиво. Ми тримаємося того, що ця свобода має також стосуватися і священиків, як ми також не бажаємо нікого змушувати до целібату, ані розпускати шлюби, що були вкладеними.
  3. Ми також зазначили випадково, коли перераховували свої аргументи, як противники чіпляються до декількох із них, і ми відкинули ці фальшиві звинувачення. Тепер ми якомога коротше розглянемо те, якими важливими причинами вони захищають закон.
  4. По-перше, вони кажуть, що він обявлений Богом. Ви бачите виняткову безсоромність цих гідних жалю хлопців. Вони насмілюються стверджувати, що закон про довічний целібат був обявлений божественним чином, хоча це суперечить очевидним свідченням Писання, яке заповідає, що для уникання розпусти кожен повинен мати свою дружину (1 Кор. 7:2); який також забороняє розпускати шлюби, що були вже вкладеними (пор. Мт. 5:32; 19:6; 1 Кор. 7:27). Павло нагадує, що то за автор такого закону, коли він називає його доктриною демонською (1 Тим. 4:1). А плоди виявляють свого автора, а саме: багато жахливих пожадливостей і так багато вбивств, що здійснюються нині під приводом того закону.
  5. Другим аргументом противників є те, що священики повинні бути чистими, відповідно до Іс. 52:11: «Очистіться ви, що носите посуд Господній!» І для того, щоб напустити пилу в очі, вони багато чого цитують. Вище ми усунули причини, які вони виставляють, як особливо правдоподібні. Бо ми сказали, що цнота без віри не є чистотою перед Богом, а шлюб через віру є чистим, відповідно до Тита 1:15: «Для чистихусе чисте». Ми сказали також, що зовнішня чистота і церемонії Закону не треба сюди переносити, тому що Євангеліє потребує чистоти серця і не потребує церемоній Закону. І це може бути для того, щоб серце чоловіка, такого, як Авраам чи Яків, які були полігамістами, могло бути чистим, і щоб воно менш горіло пожадливостями від тих багатьох цнотливців, що правдиво утримуються.11 Але те, що Ісая справді каже: «Очистіться ви, що носите посуд Господній»,треба розуміти як таке, що стосується до чистоти серця і до цілого покаяння.
  6. Окрім того, святі знатимуть зовнішнім використанням, наскільки корисно є обмежувати використання шлюбу, і, як каже Павло (1 Сол. 4:4), «тримати начиння своє у святості».
  7. Останнє, через те, що шлюб є чистим, то правильно казати тим, які не погоджуються з целібатом, що вони повинні одружитися з жінками для того, щоб бути чистими. Таким чином, той самий закон«Очистіться ви, що носите посуд Господній»наказує, щоб нечисті холостяки ставали чистими чоловіками.
  8. Третій аргумент є жахливим, а саме: шлюб священиків є єрессю Йовініана. Добрі слова! Це новий злочин,що шлюб є єрессю! За часів Йовініана світ ще не знав закону про довічний целібат. Отже, безсоромним обманом є те, що такий шлюб є єрессю Йовініана і був потім засудженим Церквою.
  9. У таких місцях ми бачимо, який намір мали противники у писанні Конфутації. Вони судили собі, що невідаючих таким чином буде простіше підбурити, якщо вони часто чутимуть докори в єресі; якщо вони думатимуть, що наша справа була вже вирішеною і засудженою багатьма попередніми рішеннями Церкви. Таким чином, вони часто цитують фальшиво рішення Церкви. Тому що знають про це, то вони не хотіли нам виявити копію своєї Апології, щоб не виявився цей обман і ці докори.
  10. Свою думку про те, до чого стосується справа Йовініана про порівняння шлюбу та цноти, ми вже вище висловили. Бо ми не робимо шлюб і цноту рівними, хоча ані цнота, ані шлюб не заслуговують виправдання.
  11. Такими фальшивими аргументами вони захищають закон, який є безбожним і руйнівним відносно доброї моралі. Такими причинами вони твердо налаштовують думки князів проти Божого суду, в час якого Бог покличе їх відповідати, чому то вони розривали шлюби і чому вони піддавали тортурам і вбивали священиків. Бо не сумнівайтеся, що як кров мертвого Авеля волає (Буття 4:10), так само волатиме кров багатьох добрих мужів, проти яких вони несправедливо вилили свій гнів. І Бог помститься за цю жорстокість; там ви виявите, наскільки порожніми є причини наших противників, і збагнете, що в Божому суді не встоять ніякі наклепи проти Божого Слова, як каже Ісая (40:6): «Всяке тілотрава, всяка ж славаяк цвіт польовий». [Про те, що їхні аргументи є соломою і сіном, а Богпалючий вогонь, перед яким не може нічого встояти, окрім Божого Слова (1 Петр. 1:24)].
  12. Що б не сталося, наші князі зможуть утішати себе сумлінням правильних намірів, тому що, навіть якщо священики вчинили би не вірно в укладанні шлюбів, все ж таки ці розриви шлюбів, ці оголошення поза законом і ця жорстокість є вочевидь такими, що суперечать волі і Слову Бога. Так само втіхою наших князів є не новизна чи незгода, але потреба понад усім іншим більше поваги віддавати Слову Божому, особливо в справі, що не є такою сумнівною.  

10 Decret. Grat., P. I., dist. 31, cans. 12, 13.
11 Пор. параграф 25.

 

<- назад далі ->


Сайт создан в системе uCoz