Формула Злагоди
ЧАСТИНА 1
КОНСПЕКТ
РОЗДІЛ VІІ
Про Господню Вечерю
СТВЕРДНЕ
Сповідування чистої доктрини про Святу Вечерю проти
сакраментаріан
- 1. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що у Святій Вечері кров і тіло Христові є правдиво та суттєво присутніми, і правдиво роздаються і одержуються з хлібом і вином.
- 2. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що слова заповіту Христового не треба розуміти по-іншому, ніж вони звучать, а буквально; так що хліб не позначає відсутнього тіла, а вино відсутньої крові Христової, але що через таїнственний союз, вони [хліб і вино] є правдивими тілом і кровю Христа.49
- 3. Щодо освячення, ми віруємо, сповідуємо і навчаємо, що жодне діло людини чи проголошення служителя [церкви] не чинять цієї присутності тіла та крові Христових у Святій Вечері, але що це треба приписувати тільки і винятково всемогутній силі нашого Господа Ісуса Христа.
- 4. Але водночас ми одностайно віруємо, навчаємо і сповідуємо, що у використанні Святої Вечері, слова запровадження Христові не можна жодним чином пропускати, але вони мають привселюдно виголошовуватися, як написано (1 Кор. 10:16): «Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової?» тощо. Це благословення відбувається через повторення Слова Христового.
- 5. Навіть більше від того, основи, на яких ми стоїмо проти сакраментаріан, у цьому питанні є тими, які заклав доктор Лютер у Великому Сповіданні про Господню Вечерю.50
- Першою є ця стаття нашої християнської віри: Ісус Христос є правдивим, суттєвим, природнім, досконалим Богом і чоловіком в одній Особі, неподілений і нерозділюваний.
- Другою є та, що Божа правиця є повсюди; по цій правиці Христос в ділі та в правді посаджений відповідно до Його людської природи, [і отже] будучи присутнім, Він править і має у Своїй руці і під Своїми ногами все, що є на небі та на землі [як каже Писання (Еф. 1:22)]: там [по цій правиці Божій] не є посадженою ніяка інша людина, ані ангел, а лишень Син Марії; звідти Він може чинити це [ці речі, про які ми сказали].
- Третьою є та, що Боже Слово не є фальшивим і не обманює.
- Четвертою є та, що Бог має і знає багато способів перебування в якомусь місці, і не лише в одному [не є привязаним до одного], яке філософи називають локальним [або обмеженим].51
- 6. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що тіло і кров Христові приймаються з хлібом і вином не лише духовно вірою, але й також вустами; проте не по-капернаїтському,52 але в надприродний, небесний спосіб через таїнственний союз; як це чітко показують слова Христові, де Христос наказує брати, їсти і пити, як це робилося Апостолами, бо написано (Марка 14:23): «І пили з неї всі». Св. Павло каже подібним чином (1 Кор. 10:16): «Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?» Тобто той, хто їсть цей хліб, їсть тіло Христове, про що також одностайно свідчили головні давні учителі Церкви: Золотоустий, Кіпріан, Лев І, Григорій, Амвросій, Августин.
- 7. Ми віруємо, сповідуємо і навчаємо, що не тільки правдиво віруючі [в Христа] і гідні, але й також негідні і невіруючі, одержують правдиві тіло та кров Христові, але не на життя і втіху, а на суд і прокляття, якщо вони не навернуться і не розкаються (1 Кор. 11:27, 29).
- Бо, хоча вони і відкидають від себе Христа як Спасителя, вони мусять визнавати Його навіть проти своєї власної волі, як суворого Суддю, Який є присутнім також для здійснення і виконання суду проти нерозкаяних гостей, як також чинити життя і втіху в серцях правдиво віруючих і гідних.
- 8. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо також, що є лише один вид негідних гостей, а саме тих, які не вірують, про яких написано (Івана 3:18): «Хто ж не вірує, той вже засуджений». Негідним використання Святої Вечері цей суд збільшується, зростає і погіршується (1 Кор. 11:29).
- 9. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що жоден правдивий віруючий, допоки він зберігає живу віру, яким би слабким він не був, не одержує Святої Вечері, яка була запроваджена особливо для християн, слабких у вірі, але розкаяних, для втіхи та зміцнення їхньої слабкої віри (Матвія 9:12; 11:5, 28), собі на суд.
- 10. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що вся гідність гостей цього небесного банкету є і полягає лишень у найсвятішому послухові та найабсолютнішій заслузі Христовій, яку ми присвоюємо собі правдивою вірою, і про неї [цю заслугу] ми запевнюємося Таїнством. Ця гідність зовсім не залежить від наших чеснот, а чи внутрішніх або зовнішніх приготувань.
49 Шмалькальдські статті, частина ІІІ., ст. vi.; Великий катехізис, 501:4. Значення
вислову пояснено Повним Проголошенням vii:14: «З хлібом і вином, тіло і кров
Христові є правдиво та суттєво присутніми, пропонованими та одержуваними».
50 Віттенберґ, 1528, Ерлянґенське вид. 30:151.
51 Пор. Повне Проголошення vii:98 і далі.
52 Слово походить з Івана 6:26, 52: «Так, наче Його тіло роздирається зубами і
перетравлюється, як усяка інша їжа».