Книга Злагоди

Передмова до українського видання доктора богослов'я Роберта Л. Рана

Передмова Єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука

CONCORDIA
ЗЛАГОДА

Формула Злагоди

ЧАСТИНА 1
КОНСПЕКТ

РОЗДІЛ ІІ
Про свобідну волю

ЗАПЕРЕЧНЕ
Проти фальшивої доктрини

  1. Таким чином, ми відкидаємо і засуджуємо всі наступні помилки, як противні стандарту Божого Слова:
  2. 1. Маячню [божевільну догму] філософів, яких називають стоїками, як також маніхеян, які навчали, що все, що відбувалося, мало статися саме так, а не по-іншому, і що все, що людина робить, навіть у зовнішніх речах, вона робить з необхідності, і що вона вимушена до лихих діл і вчинків, таких, як нецнотливість, грабунок, убивство, крадіжка і тому подібне.11
  3. 2. Ми відкидаємо також помилку брутальних пелагіан, які навчали, що людина своїми силами, без благодаті Святого Духа, може повернутися до Бога, увірувати в Євангеліє, бути слухняною у серці до Божого Закону і, таким чином, заслужити прощення гріхів і вічне життя.
  4. 3. Ми відкидаємо також помилку семіпелагіан, які навчають, що людина своїми силами може почати своє навернення, але без помочі Святого Духа не може його завершити.
  5. 4. Також, коли навчається,12 що хоча людина за своєю особистою волею перед відродженням є надто слабкою, щоб зробити початок і своїми особистими силами повернутися до Бога, і в серці бути слухняною Богові; все ж таки, коли Святий Дух проповідуванням Слова зробив початок і там запропонував Свою благодать, тоді воля людини, зі своїх природних сил, до певної міри, хоча й слабко, може допомагати та співпрацювати при тому,13 може помякшуватися і готуватися до благодаті,14 і охоплювати та приймати її, і вірувати в Євангеліє.
  6. 5. Також, що людина, після того як народиться знову, може досконало дотримуватися і цілковито виконувати Божий Закон, і що це виконання є нашою праведністю перед Богом, якою ми заслуговуємо вічне життя.15
  7. 6. Також, що ми засуджуємо помилку ентузіастів (ентузіастами є ті, що очікують просвітлення Духом [небесного об'явлення] без проповідування Божого Слова), які уявляють, що Бог без засобів, без слухання Божого Слова, також без використання святих Таїнств, притягує до Себе людей, просвітлює, виправдовує і спасає їх.16
  8. 7. Також, що у наверненні і відновленні Бог цілковито знищує суть і сутність старого Адама, а особливо розумну душу, і що в цьому наверненні і відновленні Він створює нову душу з нічого.17
  9. 8. Також, коли наступні вислови використовуються без пояснення, а саме: що воля людини перед наверненням, у наверненні, і після навернення опирається Святому Духові, і що Святий Дух дається тим, хто опирається Йому навмисно і постійно. «Бо,каже Августин,у наверненні Бог змінює неохочого на охочого і перебуває в охочому».
  10. Щодо висловів давніх і сучасних церковних учителів, коли сказано: Deus trahit, sed volentem trahit, тобто: «Бог притягує, але притягує охочих», і Hominis voluntas in conversione non est otiosa sed agit aliquid, тобто: «У наверненні воля людини не є бездіяльною, але на щось впливає»,18 то ми вважаємо, що настільки наскільки ці вислови було представлено для підтвердження фальшивих точок зору про сили природної свобідної волі у наверненні людини, проти доктрини про Божу благодать, то вони не є в гармонії із формою здорової доктрини, а отже, коли ми говоримо про навернення до Бога, їх треба справедливо уникати.
  11. Але, з іншого боку, правильно сказано, що у наверненні Бог, через притягання Святого Духа, змінює впертих і неохочих на людей охочих, і після такого навернення, у щоденному вправлянні у розкаянні, відроджена воля людини не є бездіяльною, але також співпрацює у всіх ділах Святого Духа, які Він чинить через нас.
  12. 9. Також, що доктор Лютер написав про те, що воля людини є у її наверненні чисто пасивною,19 тобто вона взагалі нічого не робить, то це треба розуміти respectu divinae gratiae in accendendis novis motibus (по відношенню до божественної благодаті у розпалюванні нових порухів), тобто коли Святий Дух через почуте Слово або використання святих Таїнств, задіює людську волю і чинить [у людині] нове народження і навернення. Бо [після того] як Святий Дух учинив і здійснив це, і людська воля змінилася і відновилася лише Його божественною силою і діянням, тоді нова воля людини є інструментом і органом Бога Святого Духа, так що вона не лише приймає благодать, але й також у ділах, які слідують, співпрацює зі Святим Духом.
  13. Тому перед наверненням людини є лише дві дієві причини, а саме: Святий Дух і Слово Боже, як інструмент Святого Духа, яким Він чинить навернення. Це Слово людина повинна слухати, але все одно, не від її особистих сил, але через благодать і діяння Святого Духа, вона може увірувати і його прийняти.  


11 Зі стоїків особливо Крисиппій навчав цій доктрині про необхідність. Пор. Cicero de fato, c. 17 і далі.
12 Синергістами.
13 Стверджувано Штріґелем у Ваймарських диспутах.
14 Формула Еразма, використана Меланхтоном у Loci Theol., видання 1548 року.
15 Доктрина папістів і монахів (Пор. Тверде Прогол. іі:79); також про швенкфелдіан, Тверде Прогол., хіі:33.
16 Помилка перехрищенців і швенкфелдіан. Пор. Ауґсб. віросп., стаття v.:4; Формула Злагоди, Консп. хіі:22 і далі; Тверде Проголош., хіі:30 і далі.
17 Помилка флаціан.
18 Вислови Золотоустого, схоластиків і Меланхтона.
19 Пор. Тверде Прогол., іі:89.  

<-назад вперед->


Сайт создан в системе uCoz