Книга Злагоди

Передмова до українського видання доктора богослов'я Роберта Л. Рана

Передмова Єпископа Української Лютеранської Церкви В'ячеслава Горпинчука

CONCORDIA
ЗЛАГОДА

Сповідання віри

Статті віри та вчення

XXI стаття. Про шанування святих

  1. Про шанування святих серед нас навчається, що слід згадувати, щоб наша віра зміцнювалася, коли ми бачимо, яку благодать вони одержали і як вони підтримувалися вірою, а також їхні добрі діла мають бути прикладом для нас, кожного з нас у його покликанні; як і Його Імператорська Величність може наслідувати приклад Давида, проводячи війну проти турків: бо ж обоє вони мають царський обовязок, що вимагає оборони та захисту їхніх підлеглих.
  2. Однак зі Святого Письма не можна довести, що нам слід закликати святих, а чи звертатися до них за допомогою. «Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми,людина Христос Ісус», (1 Тим. 2:5), Котрий є єдиним Спасителем, єдиним Первосвящеником, єдиним Джерелом благодаті і Посередником перед Богом (Рим. 8:34).
  3. Він Один обіцяв вислухати наші молитви. Навіть більше, відповідно до Святого Письма, найвищою формою богослужіння є цього ж Самого Ісуса Христа щиро шукати та закликати Його Ймення в усіх потребах і проханнях.
  4. «А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного» ( 1 Ів. 2:1).
  1. Це просто підсумок учень, що проповідуються та навчаються в наших церквах для належної християнської настанови та втіхи сумління та для вдосконалення віруючих. Звичайно, ми не бажаємо піддавати смертельній небезпеці перед Богом власні душі та сумління, зловживаючи Його Імям чи Словом, як і не бажаємо передавати нашим дітям і нащадкам іншого вчення, окрім того, що узгоджується із чистим Словом Божим і християнською правдою. Оскільки це вчення ґрунтується ясно на Святому Письмі і не суперечить та не противиться Вселенській Християнській Церкві, і навіть Римській Церкві (наскільки те зазначено в писаннях святих отців),29 то ми гадаємо також, що наші опоненти не можуть не погодитися з нами у статтях, викладених вище. Отже ті, що насмілюються відкидати, уникати та відділятися від наших церков наче від єретиків, діють недобре і квапливо проти всієї християнської єдності та любові, і роблять так без жодної ґрунтовної основи Божої заповіді чи Святого Письма.
  2. Полеміка і чвари стосуються в основному деяких традицій і зловживань. Тож через те, що в головних статтях немає нічого необґрунтованого чи хибного, і оскільки це наше віроспо- відання є побожним і християнським, єпископи з усією справедливістю мають проявляти терпимість, навіть якби в нас була деяка хибність щодо традицій, хоча ми сподіваємося запропонувати тверді обґрунтування і причини, чому ми змінили деякі традиції і виправили певні зловживання.
  3. [Хоча серед нас старанно дотримуються старовинні обряди.
  4. Фальшивим і злісним є твердження про те, що всі стародавні церемонії та все старовинне в наших церквах заборонене.
  5. Однак були звичайні нарікання про те, що деякі зловживання були повязаними зі звичайними обрядами. Останні, наскіль- ки то можна було схвалити з добрим сумлінням, були до певної міри виправлені.]

29 Отці давньої церкви на Заході.

<- назад далі ->


Сайт создан в системе uCoz